 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
«Шрифт — надзвичайно важлива і невід’ємна частина графічного оформлення. Яким він має бути на гривні, щоб відбити національну сутність? Як художник, котрий працює переважно в галузі книжкового мистецтва, я виконав чимало рукописних шрифтів. Спочатку виникла думка використати створені мною шрифти (до речі, їх вміщено у цій книзі). Проте вони здавалися мені занадто «прив’язаними» до певного історичного періоду, не були, так би мовити, універсальними.  Тоді я звернувся до творчої спадщини видатного українського митця Василя Кричевського, який був творцем не тільки нової школи в архітектурі, а й відкрив нову сторінку в історії українського книжкового мистецтва. Звертаючись до засад нашої стародавньої традиції оформлення книги, він пішов власним шляхом, створивши національний і самобутній стиль. У цьому стилі оформлено десятки високохудожніх обкладинок до видань творів українських авторів. Він є автором багатьох суто українських шрифтів. Шрифт, що його Кричевський виконав для обкладинки книги «Українське мистецтво» (1913 р.), гармонійно поєднував добірність, вишуканість давнього українського письма із сучасною стриманістю та обмеженістю засобів.  Як митець, я прагну побачити не просто букву, а її образ, намагаюся відчути її стиль і характер виконання. У мистецькому шрифті кожна літера — це образ, що має власну неповторність й оригінальність. Василь Кричевський створив напрочуд довершений і вичерпний образ української Букви, а отже й українського Слова. Оригінальність і неповторність, суто українська специфіка найбільш вдало репрезентовано у літерах А, И, Н, Ь, а особливо — у буквах О, С. «При побудові шрифтів як вихідні приймаються букви О та Н» — стверджує Г. Гречихо в книзі «Книжный шрифт». І це цілком справедливо. В. Кричевський при створенні букви О застосував утовщення не з боків, як це характерно для переважної більшості шрифтів, а зверху і знизу. Це — як модуль для алфавіту. Такого оригінального вирішення мистецької проблеми не було в жодному шрифті — ані латинському, ані слов’янському. Переконаний, це була справді геніальна знахідка великого митця Василя Кричевського. Отож, маючи такий унікальний взірець шрифта, дизайнер [Б. М. Максимов] за моєю порадою і використав його для написів на наших гривнях та копійках, а букву О було використано ще й як цифру нуль. [Максимов: «ни на одной купюре мира вы не найдете подобное решение шрифта»]
Але механічно повторити чи підробити щось геніальне не так просто. Дизайнер не зміг зрозуміти, що одним із вирішальних моментів, яким характеризується художня якість шрифту В. Кричевського є цільність, єдиний ритм, що переходить через увесь напис і допомагає із літер різного малюнка створити цільний зоровий образ Слова. Щось втратилося. Написи на гривнях вийшли сухуваті, схожі на простий набір. Зникла самобутність геніального майстра. Правда, букву О було перемальовано точно». Лопата В.І. «Надії та розчарування, або метаморфози гривні» — Київ, «Дніпро», 2000, 159 с.   На русском языкеTags: деньги, шрифтовое
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
 Писаревский Д. А. Шрифты и их построение. Под ред. академика архитектуры И. А. Фомина. Л. Издание автора 1927 г. 153 с. Задачей альбома является дать не случайный и сухой набор имеющихся шрифтов, а живой материал о шрифте в процессе его творчества и развития, т.е. задача создать род лаборатории, в которой каждый может с интересом и пользой поработать — безразлично, знаток или начинающий. И тот и другой найдут в альбоме богатый материал по интересующему его вопросу. Участие в альбоме наших лучших графиков, как Чехонин, Белуха, Левитский, Кирнарский, Хижинский, Конашевич, Литвиненко, Шиллинговский, Лялин, Гегелло, Ушаков, Алексеев, Бриммер и многих др., и редактирование альбома академиком архитектуры И. А. Фоминым позволяют надеяться, что поставленная задача выполнена полностью.    DjVue, 28,1 Mb Качество там, правда, отстойное, но…Tags: шрифтовое
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
![[info]](http://l-stat.livejournal.com/img/userinfo.gif?v=92.2){kind=small}
salmoose's journal
Previous
